Тиждень.ua
Красиве життя Справжні обличчя Фотофакт Майже серйозно Малоросійство Хороші манери
31 липня, 2012   ▪   Клеопатра Пироженко   ▪   Версія для друку

«Мужик у спідниці», поп-королева, гламурна родичка – найпоширеніші типи жінок в українській політиці

Незважаючи на те, що слово "політика" жіночого роду, на цьому вся її жіночність в нашій країні і обмежується. Як би сумно це не звучало, але жінка в українській політикумі або перетворюється на мужика, щоб хоча б так вибороти собі місце під сонцем, або ж залишається суто декоративним елементом, через який чоловіки, які за нею стоять, отримують доступ до влади та всього іншого, що йде у пакеті з нею
«Мужик у спідниці», поп-королева, гламурна родичка – найпоширеніші типи жінок в українській політиці

І хоч як би того не хотіла Наталка Королевська, сьогодні найпотужнішим символом жінки в українській політиці залишається Юлія Тимошенко. В цьому ж розписалася опозиція, виставивши її номером один у своєму списку. Втім, пропоную поглянути на інші позиції і спробувати зрозуміти, яким чином така прекрасна частина людства потрапляє у таке жахливе болото як світ української політики.

Останній з'їзд ПР нагадав всій Україні про такий механізм приходу до політичної кар'єри, як перехід з лав шоубізу до лав політичної верхівки. В принципі немає сенсу замовчувати той факт, що українська політика вже давно складається головним чином з двох елементів - бізнесу та шоу, тож поява впізнаваних облич, які по суті не мають жодного хисту для того, щоб керувати державою, є досить очікуваним результатом. Партії женуться за тим, щоб краще мотивувати електоратзнайомими обличчям, вкрай забуваючи про здоровий глузд. Ми вже спостерігали за політичною кар'єрою Руслани, Оксани Білозір і тепер ось отримали Таю Повалій, яка вочевидь вслід за попередницями анічогісінько не робитиме і в найкращому випадку отримає кабінет, який геть повністю заклеїть власними плакатами.

І тут її й не звинуватиш ні в чому - вона робить те, що вміє. До того ж погоджувалася йти у політичний шоу-бізнес зовсім не для того, щоб змінювати життя маленьких українців на краще, головним завданням було зробити їхнє життя більш видовищним, причому настільки, щоб насиченість видовищами (починаючи з милування майстерністю пластичних хірургів до повного екстазу від нарешті живого виступу зірки за багато років) перекривала потребу у хлібі.

А часом перехід з навколошоубізнесових сфер є досить радикальним, з іншого боку, а навіщо ж тоді називати партію радикальною, якщо не робити шалені кроки. Олег Ляшко вирішив дати прихисток у своїй партії Наталці Розинській. Ще кілька місяців тому даму знали всього лиш як світську левицю та ведучу Першого Національного, але завдяки конфлікту з міліцією і подіям, що потяглися за ним, пані Наталя стала більш відомою широкому загалу

 Вочевидь глибокі знання дами в сфері анатомії та фізіології дуже вразили Олега, тож можливо саме ця компетенція і відкриє дамі двері у звіт великої політики.

Бізнес - теж прекрасна нива для зрощування майбутніх зірок політикуму. Сягнувши певних успіхів у бізнесовій сфері дамам стає зрозуміло, що далі можна розвиватися хіба що через необмежений ресурс, який дає депутатський мандат і те, що до нього докладається. З іншого боку підприємницька діяльність депутатів обмежується законом тож бажання отримати ширші можливості насправді несуть певні ризики.

Звертаючи на політичну дорогу колись успішні бізнесменші (ну хоча б та ж Королевська) забувають, що депутатський мандат розбещує і бажання працювати на результат зникає, на зміну йому приходить усвідомлення того, що гроші можна отримувати вміло користаючись владою і їх в свою чергу можна просто спускати в унітаз, не створюючи нічого нового, зате втішаючи власне еґо.  

 Просто так заведено в колах української еліти, а поганий приклад ой як хочеться повторювати. Негарні звички так швидко закріплюються, а якщо поглянути на ефективність використання ресурсів України за тих умов, які мають наші можновладці, очевидно, що спрямовувати ресурси на створення нового ніхто не спішить, адже є інші пріоритети - купівля коштовних годинників та всіляких аксесуарів, витрати на ефектну рекламну кампанію, ну або хоча б сумочки від Шанель, яким не "пощастило" стати такими ж популярними в нашій країні, якими стали бляшанки для племені мумба-юмба.

Ще одна категорія дам, йдуть в політику поза волею, просто так склалося, що вони дочки, ну або дружини. Вони йдуть, бо їх пхають, а їм немає сенсу пручатися, бо навіщо це робити, якщо вже є звичка до того, що по життю рішення за тебе приймає хтось інший.

У них не вистачає самокритичності, щоб зрозуміти, що при владі їм не місце, тому що нічого нового вони не принесуть, а якщо і вистачає, то не стає сили сказати про це своєму "благодійнику". Таким чином у списках депутатів з'являються дочки, онучки, племінниці, дружини  на кшталт  Ірини Луценко, Тетяни Донець.

Названі три категорії не є всеохоплюючими, адже життя має різномаїття проявів і в принципі шлях в українську політику можна почати звідки завгодно, навіть з КВНу(що в принципі є різновидом шоу-бізу), з якого починала свою кар'єру в далеких 80-их 25 номер у списку від ПР Світлана Фабрикант.




Матеріали за темою:

Останні публікації згорнути
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.