Тиждень.ua
Красиве життя Справжні обличчя Фотофакт Майже серйозно Малоросійство Хороші манери
2 жовтня, 2013   ▪   Версія для друку

Визначено справжнє число Донецька — 666

Креативний символізм захопив талановитих донецьких піарників: они вирішили змінити символ міста.
Визначено справжнє число Донецька — 666

Місто Донецьк, кузня кадрів для владних кабінетів і коридорів, вирішив вкотре не просто взяти участь у поділі дармових грошей, які мільярдами закачуються з держбюджету на вотчину Партії регіонів, але і зробити це витончено , наслідуючи кращі зразки сучасного мистецтва.

 

 

Отже, на авансцені сьогоднішнього вертепу спостерігаємо новий неофіційний (?) логотип столиці Донбасу. Нагадаємо, що офіційними символами міста Донецька, гербом та прапором, затвердженим до використання вже в період Незалежності відповідно в 1995 і 2004 роках стали наступні предмети - права рука (за задумом шахтарська), що утримує золотий молоток. Не важко здогадатися, який саме зміст вклали розробники, художники і дизайнери, в ці символи.

 

 

По суті, міські символи епохи Незалежності України стали дещо доопрацьованою копією символів радянського періоду. Для краю промислових гігантів, містоутворюючих підприємств і важкої пролетарської праці, який до того ж успішно зберіг всі інші візуально-словесні форми комуністичної спадщини (радянські назви вулиць, районів, селищ), це було цілком послідовно й органічно.

Єдиною спробою зв'язати сьогоднішній день шахтарської столиці не тільки з періодом СРСР, а й з дорадянським, було використання серед елементів іміджевої політики Донбасу Пальми Мерцалова - скульптури викуваної з рейки в кінці XIX століття ковалем Олексієм Івановичем Мерцаловим і нагородженої на Паризькій міжнародній промисловій виставці 1900 року премією Гран-прі. Пальма Мерцалова зображена на гербі Донецької області.

 

 

 Як би там не було, Донецьк, вчорашнє Сталіно і позавчорашня Юзівка, навряд чи концептуально виділявся своїм іміджем на тлі інших суворих промислових міст Сходу України, переважна більшість яких налічує в кращому випадку 150-200 років історії.

Але вчорашній Донецьк не став би Донецькому сьогоднішнім, якщо б по сусідству з ним не існувало маленького містечка Єнакієве, на вулицях якого, в прямому і переносному сенсі, в 1960-ті виріс не позбавленний відчуття прекрасного майбутній президент країни Вітя Янукович. Сходження його на вершину державного політичного Олімпу, одночасний зліт на аналогічні економічні вершини його найближчих спільників і партнерів (Ахметова, Колеснікова, Клюєвих, Азарова, Рибака) дало потужний поштовх для розвитку Донецька і покращення його вигляду. На зміну робочим баракам, сірим кварталам приватного сектору та незатишним хрущобам прийшли Парк кованих скульптур, упорядкований бульвар Пушкіна, прижиттєвий(!) пам'ятник Й.Кобзону і «перлина» міста - стадіон «Донбас Арена». Разом з новобудовами, численними ТРЦ, супермаркетами та іншими торговими наметами, вони повністю забезпечили місцеве населення цілком ергономічними місцями для отримання хліба та споживання видовищ.

«Велике переселення» управлінських геніїв Донецька, Макіївки та Єнакієво, які заполонили собою всі владні кабінети всіх державних структур не лише столиці України, а й усіх регіональних центрів після сходження Януковича на президентство, дало новий, найпотужніший імпульс не просто для іміджевого розвитку самого Донецька, але і для проникнення своєрідної, совково-кримінальної політико-економічної «донбаської» субкультури в нові культурні шари всеукраїнського масштабу. «Відсутність прогону порожняка», виразна «відповідь за базар» і загрозливе до місця і не до місця нагадування про своє «донбаське» походження так увійшли в словниковий запас і ментальність так званої «еліти» , що стало вимушено сприйматися «недонецькими» громадянами в якості своєрідної візитівки - діагнозу. До того ж , «носії «субкультури» вирішили завдати нового удару вже не на грунті державного та бізнесового рейдерства, а виключно творчого. І якщо перші «перли» є своєрідною інтерпритацією столичної символіки очима «пацанів».

 

 

 Абсолютно немає сумніву в тому, що саме вони і стали прародителями думки про необхідність креативного переосмислення іміджевої подачі і самого Донецька з урахуванням успішних реалій, що нахлинули близькістю до корита. В результаті - новий логотип «Донецьк рулить». Бики-конкуренти розштовхані і потоптані. Домінанта визначена.

 

 

Фраза про можливий «поділ дармових грошей» на цей творчий процес, відверто провокаційно вкинута в початок статті для затравки, може і не мати під собою реальних підстав і бути лише плодом уяви автора. Хоча необхідно чітко розуміти, що подібні творчі процеси (розробка логотипу, його опис, зображення варіантів застосування), безумовно, тягнуть за собою значні матеріальні та часові витрати і навіть якщо це зроблено меценатом - патріотом рідного міста, то явно мають під собою обгрунтовані надії на подальшу самоокупність і продаж за реальні гроші.

Пропоновані варіанти використання лого в міському ландшафті та повсякденному житті розробником бачиться приблизно так -

 

 

Як би не склалося майбутнє цього іміджевого «новотвору» і хто б не був його автором, вже занадто симптоматичним для країни є «донецький» діагноз повсюдно бикуючих злочинців у владі. З урахуванням кількості знаків в російськомовному написанні назви російськомовного українського міста і жорсткими правилами побудови графіки нового лого від його творців кров незрілих стійкістю мужів буде точно стривожена наявністю трьох шісток .

 

 

Міцних же духом господарників з монолітної Партії регіонів так і хочеться підбадьорити . Адже ще стільки непочатої роботи над поліпшенням іміджу інших українських міст. Взяти хоча б Харків, керований мудрістю слова Г.А Кернеса і вдумливістю погляду М.М. Добкіна. Не відставайте, панове антіфошисти ! Ідея лого лежить на поверхні. Потім цілком можна буде «розкрутити» малу Батьківщину борця за російську мову, “міръ” і кремлівські медальки Вадима Колесніченка - місто Умань .

 

 

Втім , діалектика життя завжди має свою іронію. І навіть бикуватий Donbass- style несе вигоду найшаленішому націонал - патріоту. Неймовірно, але схоже на те, що саме працями мозолистих рук межигірського правителя Україна має шанс повністю і остаточно розірвати зв'язок з Митним союзом і автоматично не дозволить фантазіям дістатися до іміджевої розкрутки якої-небудь дружньої Йошкар-Оли.

 

 

Читайте також На регіоналів насувається православний бунт

 

За матеріалами durdom.in.ua




Матеріали за темою:

Останні публікації згорнути
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.