Тиждень.ua
Красиве життя Справжні обличчя Фотофакт Майже серйозно Малоросійство Хороші манери
28 листопада, 2013   ▪   Тиждень   ▪   Версія для друку

Божественний Я

Радянські письменники-фантасти брати Струґацкіє формулювали це так: «Великий и Могучий Утес, сверкающий бой, с одной ногой на небе». Феодальний володар на відсталій планеті був гідним персонажем для такого офіційного титулу.
Матеріал друкованого видання
№ 48 (316)
від 28 листопада, 2013
Божественний Я

Віктор Янукович наразі обходиться офіційним титулом «Президент України», але, можливо, не заперечував би й проти чогось яскравішого в дусі героя Струґацкіх. На таку думку наштовхує звернення глави держави чи то до громадян, чи то до Брюсселя, чи то до Моск­ви, оприлюднене на початку тижня.

Ще місяць тому Янукович взяв дивну (хтось сказав би толерантно-європейську!) моду таємно зустрічатися з одним чоловіком. Ще півмісяця тому явним наслідком цих зустрічей із Владіміром Путіним став зрив ухвалення законопроектів про виїзд Юлії Тимошенко на лікування за кордон. Ще 21 листопада Кабінет Міністрів України прийняв заяву про «призупинення» підготовки до асоціації з Євросоюзом. Буквально наступного дня керівник уряду Микола Азаров принижено розповідав російському телебаченню, що, виявляється, асоціація з ЄС тягне за собою ризики для української економіки, таким чином виставивши себе небаченим бовдуром, бо хіба ж може хоч трохи тямущий прем’єр-міністр лише в останні дні помітити «загрози» від угоди, яка готується роками?.. А Янукович мовчав.

І краще мовчав би й далі. Так ні ж. «Як батько не може залишити сім’ю без хліба, так і я не маю права залишити людей напризволяще з тими проблемами, які можуть виникнути, якщо під тиском, який ми відчуваємо, зупиниться виробництво і мільйони громадян будуть викинуті на вулиці», – заявив президент.

25 листопада. Як і його вірний Азаров, Янукович побоявся відверто сказати про те, що всім відомо й без нього, тобто про сторону, яка тисне на Україну. Таємні побачення з Путіним далися взнаки: одна з умов капітуляції – вдавати, що війни взагалі не було. Утім, найбільше слухачів/глядачів/читачів потішила метафора про «батька». Ось хто нас, виявляється, годує!

Уже сама ця метафора так вразила уяву аудиторії, що багато хто пропустив останнє речення промови президента: «Молитви і мрії мільйонів покладаються на Господнє рішення». Ось Хто, виявляється, намагався торгуватися з ЄС та РФ і заплутався в цих торгах, розмахуючи країною, неначе папірцем із ціною на аукціоні! Це все Він… Адже ж не рівняє себе з Ним наш богобоязкий, як усім відомо, президент Янукович?


Матеріали за темою:

Останні публікації згорнути
Новини партнерів RedTram
Зворотний зв'язок
Тиждень дуже цінує думки своїх читачів і намагається враховувати їхню думку. Відгуки, коментарі і просто враження від прочитаного матеріалу ви можете надіслати за допомогою системи зворотнього зв 'язку. Редакція сайту обіцяє уважно вивчати ваші повідомлення — найцікавіші з них ми публікуватимемо у спеціальних статтях. Дякуємо за увагу та співпрацю.